«Чорнозем» Ніко Штурма — матеріал і метафора

"Чорнозем" Ніко Штурма — матеріал і метафора

«Чорнозем» — так Ніко Штурм назвав свою виставку в Центрі сучасного мистецтва М17, що в Києві, посилаючись на забарвлений гумусом чорний ґрунт України. У своїх картинах митець не тільки метафорично передає колір та структуру землі, але й насправді, підсилюючи враження, сипле і жбурляє її на полотно, земля стає для нього основою виставки і поверхнею картин. Поряд з притаманними всім живописцям роздумами про текстуру поверхні, тактильне відчуття матеріалів, кольорові ефекти та критерії композиції він у такий спосіб розмірковує про основу самого живопису — фарбу.

Фарбу видобувають з природних барвників: із землі, каміння, корисних копалин. Перші людські картини в печерах Альтаміра або Ласко виконувалися земляними фарбами. Нерідко фарби з’являлися з побічних продуктів розкладу природних ресурсів. Там, де добували залізо, був його окис, який у залежності від руди міг бути червоним, чорним або жовтим. Можна сміливо стверджувати, що коли мова йде про природні ресурси, то вона завжди йде і про фарби. Родюча земля була та залишається одним з найцінніших природних ресурсів людства, а чорнозем, який Ніко Штурм відображає та використовує в своїх картинах, вважається одним з найродючіших. Територія України приблизно на чверть вкрита плідним чорноземом. Справжня боротьба за нього роками вирує між великими міжнародними аграрними концернами.

Чорнозем — це матеріал, товар для експорту та капітал. Чорнозем — це історія, сьогодення та майбутнє. Чорнозем — це природа, культура та політика. Чорнозем — це фарба, матеріал та живопис. Чорнозем — це виставка в Україні про Україну, з живописом про живопис, з картинами про картини. Але все ж таки, про що розповідають нам абстрактні образи Ніко Штурма?

Картина — це носій інформації. Вона відображає не тільки період роботи та життя митця, але й навіки зберігає сліди часу та місця свого виникнення. Для виставки в Києві Штурм переніс свій живопис в три виміри та виготовив об’єкти, які він називає «сховище інформації», і які своїм виглядом дійсно нагадують накопичувачі пам’яті. Мовчазні картини споглядають на нас у відповідь через «прірву, яку неможливо подолати словами» (Джон Бергер). Це символічні продукти, за допомогою яких ми метафорично пристосовуємось до світу. Ми не тільки живемо і розуміємо світ картинами, але й мислимо ними. У такий спосіб можна проникнути в сутність речей, що б вони собою не представляли. Роботи Ніко Штурма, створені для художньої виставки в Києві, відображають його роздуми про Україну, наше бачення України та про картини в цілому. Вони дають відповідь на запитання, чим живопис може бути сьогодні, в епоху невичерпних зображень, і яку роль він відіграє у світі, який сам все більше і більше походить на зображення. Його роботи спонукають глядача не до переживань, що було метою абстрактного мистецтва раніше, а до роздумів. Створене Ніко Штурмом надає для цього широкий простір.

Роман Грабнер, 2016

Відкриття проекту відбудеться 3 листопада о 19.00.

Источник

Добавить комментарий