КУЛЬТУРНА ДИПЛОМАТІЯ ПО-МУЗЕЙНОМУ

КУЛЬТУРНА ДИПЛОМАТІЯ ПО-МУЗЕЙНОМУ


КУЛЬТУРНА ДИПЛОМАТІЯ ПО-МУЗЕЙНОМУ

Літо 2016 р. в Національному музеї історії України у Другій світовій війні видалося щедрим на музейні заходи, що  позначились вшануванням пам’яті жертв німецько-радянської війни, відзначенням новітніх героїв, які захищають державний суверенітет на наших східних теренах. Водночас  були реалізовані й закордонні проекти, що сьогодні вдається не завжди.

Їхнім глобальним завданням було презентувати світу музей, його наукову роботу і показати, що він є одним із найактивніших соціальних інститутів, що не лише працює з історичною пам’яттю, а й створює базис для формування правдивого громадянського суспільства.

Так, 10 червня 2016 р. у приміщенні Посольства України в Гельсінкі музей спільно з ГО «Міжнародна ініціатива з підтримки України», на запрошення Надзвичайного і Повноважного Посла України в Республіці Фінляндія Андрія Олефіра представив фотовиставку .

КУЛЬТУРНА ДИПЛОМАТІЯ ПО-МУЗЕЙНОМУ

Це перша українська фотовиставка, яка протягом останніх двох років перетнула кордон Фінляндії і показала правду про складну дійсність, у якій живе Україна. Експозиція виставки складалася з близько сотні фотографій, авторами яких є як професійні фотографи, так і аматори, що без коментарів і упереджень розповідають про події Революції Гідності 2013 – 2014 рр., російсько-української війни на Сході України в 2014 – 2016 рр. та показують Україну у війні, тобто тих українців, які говорять про Україну на міжнародному рівні, є речниками і провідниками суспільних змін, яких знає і шанує світ.

Під час відкриття виставки в Гельсінкі музейний колектив перед працівниками іноземних дипломатичних місій, акредитованих у Гельсінкі, журналістами, українською громадою Фінляндії представляв генеральний .

«Наша виставка дає відповіді на багато питань, але їх має «витягнути» сам відвідувач. Навіть поза своїми стінами ми залишаємось музеєм, і наше головне завдання – показати джерела, а висновки вже люди повинні робити самостійно. Ключове питання, епіграф виставки –  «А що далі?». Як жити нам всім далі, нам, українцям, і всьому світу, який, безперечно, змінила ця війна? Ми хочемо, щоб про нас більше знали, щоб світ знав про Україну, яка на сьогоднішній день завойовує свою свободу, продовжує тисячолітню боротьбу за своє  право бути, – ділиться враженнями. – Буквально днями ми говорили з паном Послом, він  повідомив, що навіть на території дипломатичного представництва виставку побачило багато людей, про неї написали фінські газети… Фінляндія нас розуміє як ніхто, бо у 1939 р. вона теж зазнала військової агресії з боку Росії».

КУЛЬТУРНА ДИПЛОМАТІЯ ПО-МУЗЕЙНОМУ

Згідно з попередніми домовленостями та з умовно визначеним планом, найближчим часом фотовиставка «Україна: 2014-2016. Війна і мир» буде представлена в дипломатичних представництвах України в Естонії, Польщі, Франції. І цей перелік країн не є остаточним, адже світ так мало знає про нас, сучасних українців і, як показує життя, окремі його представники роблять спроби викреслити нас і з історії також.

«Усі пам’ятають, як глава сусідньої держави-агресора заявив, що перемога радянських військ у Другій світовій війні могла  бути й без України, – нагадує нещодавні події , . – Тому для нас, музейної установи, це стало поштовхом, щоб із новим виставковим проектом вийти на міжнародний рівень, щоб акцентувати український вимір світового збройного конфлікту – Другої світової війни.Національний музей історії України у Другій світовій війні цілком свідомий тих очікувань, які має щодо нього сьогодні суспільство. І не лише українське. Ми розуміємо відповідальність, яка покладена на нас, як наукову установу, що має говорити винятково мовою документів та експонатів, констатації фактів і обставин будь-якого часу, без політичних емоцій та авторських домислів, виконуючи функцію примирення».

Саме тому на прохання Міністерства закордонних справ України наукові співробітники музею підготували виставку , яка розповідає про вагомий внесок українського народу в перемогу над нацизмом. Виставка відкрилася 22 червня 2016 р., до 75-річчя початку німецько-радянської фази Другої світової війни, у Національному культурному центрі України в Москві.  Потім продовжила працювати в Посольстві України в Російській Федерації. Тимчасовий повірений у справах України в РФ Руслан Німчинський представив її послам іноземних держав, акредитованих в Україні за сумісництвом із резиденцією у Москві. За попередніми планами, які ще уточнюються, виставку зможуть побачити й в інших містах Російської Федерації.

КУЛЬТУРНА ДИПЛОМАТІЯ ПО-МУЗЕЙНОМУ

Матеріали виставки (а це інформаційні постери і масштабні фотографії) розповідають про 7 млн українських солдатів і офіцерів у складі радянської армії, про 28 тис. зруйнованих українських сіл, 2,4 млн українських остарбайтерів, 10 млн українців, які стали жертвами війни, і українську роль у перемозі. Вона повертає в інформаційний простір імена героїчного льотчика Івана Кожедуба, генерала-лейтенанта Кузьми Дерев’янка, який підписував Акт капітуляції Японії, лікарів і авіаконструкторів, інженерів і навіть українських актрис, які пройшли дорогами війни. Глядач виставки дізнається, що 29 із 76 стратегічних наступальних операцій, у ході яких було розгромлено 60% сил Вермахту, проходили на території України, і активні бойові дії з 40 календарних місяців – 35 велись також тут. Це виставка-реквієм, виставка-нагадування, виставка-застереження.

КУЛЬТУРНА ДИПЛОМАТІЯ ПО-МУЗЕЙНОМУ

Виставковий проект «Німецько-радянська війна: український акцент» має відкрити росіянам правду про Другу світову війну, яку в них останнім часом крадуть або коригують у владних кабінетах. Це не так просто, бо  відомо, що патріотом і правдорубом легко бути в себе вдома, через що ініціатива дипломатів і робота музейників є частково авантюрою, а ще більше – героїчним подвигом. Але одне безумовно –  вона спрямована на утвердження принципів гуманізму, історичної правди і справедливості.

КУЛЬТУРНА ДИПЛОМАТІЯ ПО-МУЗЕЙНОМУ

Тему Другої світової війни продовжив третій закордонний виставковий проект музею, що до кінця серпня 2016 р. представлений у Берліні (ФРН) у Музеї Берлін-Карлсхорст. Виставка створена на основі унікальної музейної колекції «Непрочитані листи 41-го року».

Ця колекція акумулювала 1208 листів (написаних у червні-липні 1941 р. радянськими військовослужбовцями та цивільними громадянами, які проживали в м. Кам’янець-Подільський (нині Хмельницька область) або проходили службу у військових частинах у місті та на його околицях чи охороняли південно-західний кордон СРСР), що не були відправлені адресатам, не були цензуровані (за законом того часу), потрапили до рук нацистів як трофеї і були вивезені до Австрії для подальшого «вивчення настроїв радянських людей у перші дні війни», де й зберігалися в Поштовому музеї у Відні. Вони так і лишались непрочитаними довгих 70 років, поки в 2010 р., завдяки реституційним процесам, не надійшли до Національного музею історії України у Другій світовій війні.

За цей час музейні працівники здійснили величезну наукову роботу, відкрили і прочитали майже всю кореспонденцію, залучили до співпраці ЗМІ й пошуковців, знайшли майже половину адресатів і вручили їм копії листів. І  робота не припиняється ні на годину, адже щодня з’являються нові факти й координати. А тепер трапилася нагода показати ці листи ще й в Німеччині.

Делікатна і лаконічна експозиція «Червневі листи 1941-го» в Музеї Берлін-Карлсхорст – це 56 дублікатів листів, з яких відвідувач дізнається про місто Кам’янець-Подільський 1941-го р., військову службу в прикордонні, бойові дії і солдатський побут. На виставці перед  глядачами-читачами постають люди, які вірять у перемогу, ненавидять ворога, уперше в житті зізнаються в коханні дружині – матері дітей, сумують за рідними, повчають дітей і… чекають  смерті.

Про проект «Червневі листи 1941-го» уже  написали «Spiegel» та  «Berliner Woche». Співробітники музею кажуть, що виставка користується попитом не тільки у берлінців, а й численних туристів, що подорожують Європою, таким чином відкриваючи для себе не тільки Німеччину, а й Україну. Ну а для музею –  це є своєрідний іспит на майстерність з культурної дипломатії (напрям державної політики, що так активно анонсується політиками і чиновниками), який музей склав на «відмінно».

Источник

Добавить комментарий